Одиниці, осі та інші ознаки цивілізації

Число без одиниці часто марне.

П’ять метрів, п’ять міліметрів і п’ять градусів описують різні ситуації. Таблиця без зазначення одиниць може мати переконливий вигляд до моменту, коли її використають.

Технічна дисципліна вимагає явно позначати:

• одиниці вимірювання;
• систему координат;
• масштаб;
• джерело даних;
• дату;
• версію;
• умовні позначення;
• припущення;
• діапазон застосовності.

На графіку мають бути підписані осі. На схемі — легенда. У розрахунку — вихідні дані та формули. У документі — статус і версія.

Ці елементи здаються зайвими авторові, бо він пам’ятає контекст. Документ зазвичай переживає цю пам’ять.

Не слід забороняти припущення взагалі. Без них неможливо проєктувати, прогнозувати та ухвалювати рішення за неповної інформації.

Припущення має бути:

• явним;
• обґрунтованим;
• перевірюваним;
• достатньо консервативним за ризику;
• переглянутим після появи даних.

Фраза «не знаю всіх умов, тому не маю права пропонувати рішення» іноді розумна. Іноді вона стає способом ніколи не ухвалювати рішення.

Точніше сказати:

За таких вихідних даних і таких припущень найобґрунтованішим виглядає цей варіант. Якщо умова зміниться, рішення треба переглянути.

Технічна чесність полягає не у відсутності невизначеності. Вона полягає в тому, щоб невизначеність не була захована між рядками.

Найдорожче обходяться числа, у яких одиниця мається на увазі. «Склянка борошна» важить десь від ста двадцяти до ста вісімдесяти грамів, і тісто чесно показує різницю. Зазор «0,5» без зазначення міліметрів одного дня приїжджає на майданчик у вигляді деталі, яку треба переробляти власним коштом. Автор в обох випадках чудово знав, що мав на увазі. Це знання просто не поїхало разом із документом.

Документ живе довше за пам’ять автора і майже завжди потрапляє до людини, якої вже не спитаєш: вона в іншій компанії, в іншому місті або просто не пам’ятає. Підписана вісь — не педантизм, а спосіб не бути присутнім особисто при кожному майбутньому прочитанні.