Ринок, який не зовсім ринок
Вже якщо бути річчю, то одна втіха — бути дорогою, дуже дорогою.
— О. М. Островський, «Безприданниця»
Увечері застосунок показує людині двісті облич. Уранці вона скаржиться, що вибирати нема з кого. Суперечності тут немає: двісті профілів ще не складають двохсот доступних партнерів. Хтось живе надто далеко. Хтось шукає зовсім іншого типу стосунків. Хтось не побачить ваш профіль. Хтось побачить і не відповість. З кимось виникне листування, яке закінчиться після питання «як минув день?». До зустрічі дійдуть одиниці. До другої зустрічі — ще менше. Але сам інтерфейс влаштовано як ринок. Є каталог, фільтри, дефіцит уваги, порівняння пропозицій і швидка відмова. Фраза «стосунки — це ринок» звучить цинічно, але точно помічає ці обмеження.
Метафора стає проблемою там, де перетворюється на антропологію: у кожного нібито є єдина вартість, люди утворюють рейтинг, а успішний пошук вимагає цю вартість підвищити й вигідно продати.
Ринок із тридцяти людей
Економічна модель пошуку починається з оточення людини. Ніхто не вибирає з усього людства. Вибір відбувається серед тих, кого можна зустріти, впізнати й взаємно розглянути. Уявімо невелике місто, де в цікавій для нас віковій групі є тридцять потенційних партнерів. П’ятеро вже в стосунках. З десятьма ви майже не перетинаєтеся. Ще кілька шукають іншого. Реальний набір варіантів швидко скорочується до числа, яке можна розмістити за одним довгим столом. Переїзд до університетського міста, зміна професії чи поява застосунку змінюють цей набір. Людина не стала гарнішою, розумнішою чи добрішою. Змінився ринок навколо неї — щільність контактів, склад групи й вартість знайомства.
У цій точці ринкова мова точна. Вона пояснює, чому людина може роками не зустрічати відповідних людей, а після переїзду отримати кілька взаємних знайомств за місяць. Змінилася множина досяжних варіантів, а не людський «бал». Пошукові витрати теж реальні. Знайомство вимагає часу, уваги й емоційних зусиль. Кожна нова розмова конкурує з іншими розмовами, сном, друзями, дітьми й роботою. Коли застосунки знижують вартість першого контакту майже до нуля, вони роблять корисну річ: зводять людей, які інакше не зустрілися б.
Проблема виникає на наступному кроці. Дешевше стало побачити профіль, але не впізнати людину.
Двоє покупців, двоє продавців
У звичайного товару одна сторона оцінює, інша приймає ціну або відмовляється. У знайомстві кожен вибирає і сам залежить від чужого вибору. Рішення А вважати Б ідеальним майже нічого не дає парі, доки Б не відповість тим самим. Масова привабливість приносить увагу, але взаємність із потрібною людиною живе в іншій величині.
У товару є ціна, виражена в спільній валюті. У привабливості такої валюти немає. Зріст, голос, манера сперечатися, ставлення до дітей, запах, професія і здатність вчасно замовкнути не складаються в число однаково для всіх спостерігачів. Навіть якщо оцінки частково збігаються, вага кожної ознаки залежить від того, хто дивиться і чого шукає. Вислів «ринкова вартість» непомітно змішує три різні речі:
скільки людей зазвичай звертають на вас увагу;
скільки відповідних вам людей є в досяжному колі;
наскільки ймовірна взаємність із конкретною людиною.
Перша величина може бути високою, а третя — низькою. Людина отримує сотні лайків і не знаходить нікого, з ким хоче прожити неділю. Інша майже непомітна для широкої аудиторії, але надзвичайно приваблива для вузького кола людей, з якими збігаються її життя і смак. Ринок рахує увагу, тоді як стосунки залежать від збігу двох приватних оцінок.
Буквальна ціна
У товарної метафори є історична пам’ять. Довгий час шлюб був договором між родинами, а приватний вибір двох людей посідав у ньому другорядне місце. В одних суспільствах майно передавалося родині нареченого як посаг, в інших родина нареченого вносила шлюбний платіж родині нареченої. Праця, земля, спадкування і союз родів справді входили в угоду. Напрямок платежу при цьому змінювався від суспільства до суспільства. Це корисна деталь. Якби жінки або чоловіки були «товаром» за природою, гроші не текли б у протилежні боки в різних інститутах.
Економічна логіка тут не зникає. Вона описує влаштування обміну, а не ціну людини. Родини страхували ризики, передавали майно, купували союзи й закріплювали відповідальність за майбутніх дітей. Коли право власності, заробіток і розлучення змінилися, старі платежі ослабли. Словник ціни пережив інститут, який колись робив його буквальним. Сучасна людина може не мати ні посагу, ні родинної ради, але говорити про себе як про актив: «моя цінність зросла», «я не в його лізі», «на таких зараз попит». Мова зручна, бо перетворює невизначеність на рейтинг. Якщо не вийшло, можна вирішити, що ціна була недостатня. Такий діагноз простіший, ніж визнати, що конкретна взаємність залежить від складу середовища, часу і поєднання двох людей.
Хороший кур’єр, поганий оцінювач
Ринкова оптика корисна в трьох місцях. Вона показує доступне середовище: за майже повної відсутності людей із потрібними цілями самовдосконалення не виправить склад вибірки, доведеться міняти канали й мережі контактів. Вона враховує ціну пошуку: сотня листувань конкурує зі сном, роботою й дітьми і частіше дає втому, ніж сотню стосунків. Нарешті, вона нагадує про дефіцит інформації. Профіль показує підготовлену вітрину; поведінка при втомі, виконання обіцянок і здатність ділити простір стають видні в часі. Тут цінності набувають репутація, спільні знайомі й повторні зустрічі.
Застосунки тут працюють як кур’єри. Вони доставляють людей одне одному. Рекламний текст робить із кур’єра оцінювача, обіцяючи дібрати сумісність за анкетою. Для цієї обіцянки даних помітно менше. Підвищувати власну ціну тут безглуздо. Корисніше визначити, яке обмеження заважає пошуку. Мале число відповідних людей вимагає розширити середовище; контакти, що не доходять до зустрічей, — знизити тертя; безліч зустрічей, які не дають ясності, — приділити більше часу впізнаванню. Увага з боку людей з іншими цілями вказує на сигнал і канал, а не на вашу вартість.
Людина не товар. Але вона шукає серед обмеженої множини, платить часом за інформацію й залежить від взаємного вибору. Ринок описує ці обмеження достатньо добре. Прайс-лист з’являється вже після того, як модель закінчилася.
Основні джерела
Finkel, E. J., Eastwick, P. W., Karney, B. R., Reis, H. T., & Sprecher, S. (2012). Online dating: A critical analysis from the perspective of psychological science. Psychological Science in the Public Interest, 13(1), 3–66; Rosenfeld, M. J., Thomas, R. J., & Hausen, S. (2019). Disintermediating your friends: How online dating in the United States displaces other ways of meeting. Proceedings of the National Academy of Sciences, 116(36), 17753–17758; Bruch, E. E., & Newman, M. E. J. (2018). Aspirational pursuit of mates in online dating markets. Science Advances, 4(8), eaap9815.
Becker, G. S. (1991). A Treatise on the Family. Harvard University Press; Akerlof, G. A. (1970). The market for “lemons”: Quality uncertainty and the market mechanism. Quarterly Journal of Economics, 84(3), 488–500.