Не формула людини

Назву «Любов: діють умови» слід читати буквально: формули про стосунки працюють лише за певної будови вибору, інформації та залежності. Завдання книжки скромніше за обіцянку порахувати любов: дослідити ймовірності, стимули, правила і типові помилки, не видаючи середнього значення за окреме життя. Статистика повідомляє, який результат трапляється частіше. Умови моделі показують, до чого веде задана будова, а їхня відповідність реальності перевіряється окремо. Еволюційна гіпотеза пропонує історію походження риси; неминучість і моральну норму з цієї історії вивести не можна. Між містикою непізнаваної людини і таблицею, яка нібито вичерпує її, лишається велика робоча територія.

Кожен розділ починається з формули, яка виглядає достатньо розумною, щоб їй довіряти. Іноді вона виявляється майже правильною, іноді працює лише в зниклому суспільному устрої, іноді називає правильний ефект неправильною причиною, а іноді неприємний стереотип переживає перевірку краще, ніж хотілося б — із вужчими межами і без зручних моральних висновків. Після перевірки мають лишитися точніше питання і набір змінних, якими людина справді здатна керувати. Застосунок для знайомств усе ще чекає на першій сторінці. Повзунки на місці, і вони не марні: відстань існує, ставлення до дітей важливе, куріння цілком реальне. Зручний інтерфейс стає проблемою, коли його сприймають за мапу самого бажання. У любові можна виміряти багато що; питання в тому, що саме вимірює обрана лінійка.

Основні джерела

Eastwick, P. W., & Finkel, E. J. (2008). Sex differences in mate preferences revisited: Do people know what they initially desire in a romantic partner? Journal of Personality and Social Psychology, 94(2), 245–264; Eastwick, P. W., Luchies, L. B., Finkel, E. J., & Hunt, L. L. (2014). The predictive validity of ideal partner preferences: A review and meta-analysis. Psychological Bulletin, 140(3), 623–665.

До зустрічі є не стосунки, а задача пошуку: навколо багато людей, інформації мало, а власні вподобання здаються яснішими, ніж вони є. Тут особливо спокусливі ринкові метафори, рейтинги й алгоритми. Вони справді допомагають побачити обмеження — локальне коло, час, увагу, ціну чергової спроби, — але легко починають видавати обмеження пошуку за властивості людини.