Друге життя речей

Нова річ особливо дорога тієї миті, коли перестає бути новою.

Після першого розпакування, поїздки або подряпини значна частина ціни зникає, хоча функція майже не змінюється. Покупець уживаної речі дозволяє комусь іншому оплатити цей перехід.

Особливо розумно купувати вживаними:

• меблі з твердих матеріалів;
• інструменти;
• спортивне обладнання;
• книжки;
• посуд;
• техніку, яку можна перевірити;
• дитячі речі з коротким терміном використання.

Обережність потрібна там, де важливі гігієна, прихований знос або безпека: матраци, захисні шоломи, деякі медичні товари, деталі з невідомою історією.

Уживана річ не завжди екологічніша за нову. Старий холодильник може споживати більше енергії, а ремонт рідкісної техніки — потребувати деталей з іншого континенту. Але продовження строку служби зазвичай зменшує кількість виробництва і відходів.

Той самий ринок допомагає звільнятися від зайвого.

Якщо річ не використовувалася рік, це не автоматичний вирок. Сезонний інструмент, архів, святковий одяг і аварійний запас можуть чекати довше.

Варто оцінити:

• імовірність використання;
• вартість повторної купівлі;
• місце зберігання;
• швидкість доступу на вторинному ринку;
• емоційну цінність;
• наслідки відсутності.

Мотлох — не всяка рідко використовувана річ. Мотлох — це річ, вартість зберігання якої вже вища за очікувану користь, але рішення про неї весь час відкладається.

Продаж теж потребує часу. Іноді дешевше подарувати, переробити або викинути. Не варто зберігати зламану кавоварку три роки заради можливого прибутку в сім євро.

Головний виграш при розлученні з річчю часто не гроші, а повернений простір і зникле зобов’язання колись нею зайнятися.

Вартість зберігання можна порахувати, якщо знати ціну метра. Комора на три квадратні метри коштує приблизно стільки ж за метр, скільки кімната; за рік там набігає сума, за яку весь її вміст купується наново двічі. Лежать у ній зазвичай коробка від техніки, яку вже не можна повернути, лижі під інший зріст, дриль, узятий заради однієї полиці, і пакет із пакетами. Жоден предмет окремо не вартий того, щоб ним займатися, — тому рішення й не ухвалюється.

Мотлох тримається не жадібністю, а дрібністю кожного окремого рішення. Рахувати тому краще не предмети, а полицю цілком: у неї є ціна, і платять її щомісяця.