Де закінчується розрахунок
Економіка особливо сильна там, де треба виявити приховане обмеження. Вона питає, чого бракує, яка інформація розподілена нерівномірно, хто може відмовитися, на кого перекладено ціну рішення і як сьогоднішня дія змінить завтрашні стимули. Ці питання повертають у картину речі, які романтична мова любить оголошувати ниці: гроші, житло, час, догляд, здоров’я, документи, доступ до друзів і здатність пережити розрив. Ницими вони стають тільки до першої хвороби, народження дитини чи втрати роботи; після цього з’ясовується, що саме з них складалася значна частина свободи.
Економіка оптимізує лише ту мету, яку їй задали. Вона показує, що збільшить кількість знайомств, дохід домогосподарства, ймовірність продовження союзу чи сумарне задоволення, але не обирає між цими величинами. Пара може обміняти дохід на час із дітьми, звичну безпеку на ризикований переїзд, збереження інституту на право виходу. Розрахунок робить ціну цінності видимою. Коли суперечка переходить від наслідків до того, які наслідки гідні, рішення повертається людям.
Деякі обмеження не можна чесно перетворити на ще одну валюту. Добровільність не обмінюється на зростання сумарного задоволення пари; секс без згоди не стає ефективним через вигоду другого. Безпека, гідність і право на вихід задають межі допустимої задачі. Економічні моделі вміють працювати із заборонами, правами і мінімальними гарантіями, але отримують їх ззовні — з права, етики, політики і людського досвіду.
Нарешті, пояснення не вичерпує переживання. Можна описати прив’язаність через навчання, нейромедіатори і повторювані взаємодії; після цього туга за конкретною людиною не стає менш конкретною. Можна показати, що спільна історія створює специфічний капітал пари, але слово «капітал» не містить недільного ранку, сімейного жарту, відомого лише двом, чи способу, яким одна людина без слів помічає втому іншої. Наукова модель зобов’язана скорочувати реальність, інакше вона буде розміром із саму реальність і перестане будь-що пояснювати. Проблема починається, коли про відкинуту частину реальності забувають.