Першим до дошки

Очікування рідко зменшує страх. Зазвичай воно надає йому час на підготовку презентації.

Коли кілька людей мають виконати одну й ту саму неприємну дію — виступити, відповісти, пройти співбесіду, скласти практичне завдання, — ранній вихід часто виявляється вигіднішим. Менше часу йде на тривожне очікування, менше чужих помилок встигає оселитися в голові, а в того, хто перевіряє, ще не скінчилося терпіння.

Це не універсальний закон. На іспиті корисно враховувати власну готовність, формат і можливість побачити тип завдань. У переговорах іноді розумніше вислухати решту. Є ситуації, де черга справді повідомляє корисну інформацію.

При цьому звичка завжди ховатися в кінці має накопичувальний ефект. Людина не лише уникає одного неприємного моменту, а й тренується уникати наступних.

Тому час від часу корисно добровільно займати помітне місце:

• першим поставити запитання;
• першим показати чернетку;
• першим спробувати новий інструмент;
• першим визнати, що інструкція незрозуміла;
• першим вийти до дошки, якщо ціна помилки невелика.

Мужність рідко з’являється до дії. Зазвичай вона приходить пізніше і стверджує, що весь цей час була поряд.

Стоматологія дає чистий досвід. Запис на восьму ранку і запис на шосту вечора відрізняються не лікуванням, а дванадцятьма годинами, протягом яких людина носить із собою майбутнє свердління. Робота лікаря однакова в обох випадках. Різною виявляється тривалість процедури в голові пацієнта, і саме вона потім описується словом «жахливо». Той самий рахунок виставляє будь-яка відкладена розмова: повідомити про помилку в понеділок чи в п’ятницю — робота одна, а тиждень різний.

Очікування не безкоштовне, хоча в календарі нічого не займає. Воно списується з іншого рахунку — з уваги, якої цього дня вистачить уже не на все інше.