Траверс

Культура досягнень любить прямі лінії: побачити мету і йти до неї, не звертаючи. У реальній місцевості між точками можуть бути стіна, болото, чужа власність і установа, яка приймає заяви лише по вівторках.

Тому рух до мети часто йде траверсом.

Щоб отримати цікаву роботу, іноді треба спершу освоїти суміжну навичку. Щоб змінити систему, корисніше почати з малої ділянки. Щоб дістатися до людини, простіше отримати рекомендацію, ніж десять разів стукати в зачинені двері.

Обхідний шлях не дорівнює обману. Він може зменшувати ризик, зберігати оборотність і давати інформацію.

Особливо цінні проміжні кроки, корисні самі по собі. Якщо велика мета не буде досягнута, залишаться навичка, зв’язки, досвід або невеликий результат, який працює.

Добрий маршрут не зобов’язаний виглядати як стріла. Головне, щоб кожен поворот пояснювався місцевістю, а не страхом нарешті наблизитися.

Приклад із цілком прямої професії. Людина хоче працювати в компанії, куди не беруть без досвіду саме в цій галузі. Прямий шлях — розсилати відгуки й отримувати відмови. Траверс — влаштуватися до їхнього підрядника, за рік дізнатися галузь зсередини, познайомитися з половиною відділу і прийти вже знайомою людиною з потрібним досвідом.

Різниця не лише в імовірності. У прямого шляху в разі невдачі залишається тека з відмовами. У траверса — рік досвіду, робочі зв’язки й розуміння, чи вартувала взагалі ця компанія такої мороки.