Достатньо добре

Професійна мораль часто плутає якість із максимальною якістю. Але робота хороша не тоді, коли в неї вкладено все можливе, а коли вона надійно виконує вимоги за виправданої ціни.

Таке визначення звучить менш урочисто, ніж розмови про досконалість, зате дозволяє працювати.

Якщо міст має витримувати навантаження із заданим запасом, якість визначається не красою розрахунку, а виконанням вимог. Якщо тимчасова табличка має повідомити, де розташований вхід, їй необов’язково вигравати конкурс графічного дизайну.

Вимоги, однак, включають не лише явно написані параметри. Користувач очікує безпеку, зрозумілість і надійність навіть тоді, коли забув указати їх у замовленні.

Звідси перед роботою треба визначити:

• обов’язкові вимоги;
• бажані характеристики;
• критерії приймання;
• припустимі відхилення;
• наслідки перевищення або недосягнення рівня.

Надто низька якість створює відмову. Надто висока здатна розтратити терміни і гроші.

Останні відсотки поліпшення часто справді коштують непропорційно дорого. Але точна пропорція залежить від задачі. У медицині, авіації і безпеці додаткова надійність може виправдовувати величезні витрати. В оформленні внутрішньої чернетки — зазвичай ні.

Перфекціонізм буває різним.

Іноді це професійна сумлінність. Іноді — страх показати роботу, втратити контроль або зіткнутися з оцінкою. В останньому випадку нескінченне поліпшення стає способом ніколи не закінчити.

Корисне питання:

Яке поліпшення ще змінить функцію, ризик або сприйняття результату?

Якщо відповідь — «жодне, але мені поки тривожно», задача перемістилася з технічної області в іншу.

Підлогу можна мити зубною щіткою. Результат стане трохи чистішим. Система управління будівлею при цьому, імовірно, не отримає помітної користі.

Вимоги зручно перевіряти питанням «хто помітить різницю і що він із нею зробить». Комерційну пропозицію можна верстати два дні, добираючи шрифт; закупник відкриває другу сторінку з ціною і терміном і вирішує за ними. Той самий закупник миттєво помітить, якщо термін пораховано без митниці, — і це якраз вимога, якої ніхто не написав у завданні. Поліпшувати має сенс ту частину, за якою ухвалюють рішення.

Наслідок неприємний: перфекціонізм зазвичай обирає не найважливішу частину роботи, а найспокійнішу. Доводити шрифт приємніше, ніж перевіряти термін постачання, бо шрифт не може відповісти відмовою.